“Рука допомоги”: Україна надає безвідсоткові кредити для стимулювання підприємництва
З початку 2022 року безробітні малозабезпечені громадяни України отримують унікальну можливість отримати державну підтримку в розмірі майже 100 тис. грн для запуску власного бізнесу. Цей безоплатний кредит, призначений для придбання необхідного обладнання, надається в рамках інноваційного проєкту "Рука допомоги" з терміном погашення протягом трьох років.
У поточному році уряд виділив значний бюджет у розмірі 100 млн грн на реалізацію цієї програми, що дасть змогу приблизно тисячі малозабезпечених громадян скористатися цими коштами. Особливістю цієї ініціативи є те, що сума позики зменшується на суму сплачених податків та соціальних внесків за три роки. Таким чином, одержувачам кредиту доведеться повернути лише невелику суму в кілька тисяч гривень до кінця терміну погашення.
Ба більше, якщо підприємець візьме на роботу двох безробітних громадян за рекомендацією служби зайнятості, то можливість звільнення від повернення кредиту зовсім стане реальністю. Це стимулює створення робочих місць і зниження рівня безробіття, в той час як підтримка бізнесменів-початківців залишається в центрі уваги.
Ініціатива "Рука допомоги" є яскравим прикладом того, як держава може надавати підтримку своїм громадянам і стимулювати розвиток малого бізнесу. Безробітні малозабезпечені громадяни отримують можливість зробити перші кроки в бізнесі, а завдяки грамотному управлінню програмою, держава створює умови для їхнього успіху.
Взаємовигідні позики
Згідно з даними Національного банку, наприкінці 2021 року середня процентна ставка за кредитами становила 30% річних. Це робить складним отримання позик для малозабезпечених громадян, адже видача значних сум на тривалий термін вимагає застави майна та фінансової віддачі.
З початку 2022 року держава надає можливість отримати кошти для відкриття бізнесу на більш вигідних умовах. Малозабезпеченим громадянам пропонується безвідсоткова фінансова допомога в розмірі до 15 мінімальних зарплат або 97,5 тис. грн на придбання обладнання та матеріалів. Умовами отримання трирічної позики володіють офіційно безробітні члени малозабезпечених сімей з місячним доходом на особу, що не перевищує 2 393 грн (з 1 липня - 2 508 грн, з 1 грудня - 2 589 грн).
Для участі в програмі майбутнім підприємцям необхідно розробити бізнес-план і представити його перед комісією місцевої служби зайнятості. Під час відкриття бізнесу підприємець має зареєструватися як фізична особа-підприємець третьої групи. За три роки учасники програми повертають державі більшу частину позики у вигляді сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
Щомісячні внески за поточної мінімальної ставки становлять 1 430 грн, що означає, що державному бюджету повернеться щонайменше 51 480 грн за цей час. Крім того, 5% від обороту доведеться сплатити як єдиний податок. Якщо підприємець наймає двох співробітників, йому доведеться сплачувати 41,5% податків з їхньої зарплати (18% ПДФО, 22% ЄСВ і 1,5% військового збору). Таким чином, за три роки держава поверне майже всі інвестовані кошти.
Відповідно до умов програми, сума позики, яку необхідно повернути державі через три роки, зменшується на розмір сплачених податків за цей період. Це значно знижує фінансове навантаження на підприємців і стимулює розвиток малого бізнесу.
Доведена ефективність
З метою доведення ефективності цієї програми, у 2016 році Міністерство соціальної політики за підтримки Світового банку запустило пілотний проєкт "Рука допомоги". Проєкт було впроваджено в Харківській, Полтавській та Львівській областях, а з 2018 року його охоплення розширилося на окремі об'єднані територіальні громади Житомирської, Донецької та Чернігівської областей.
У рамках програми понад 230 осіб стали учасниками, більшість з яких уже стали успішними підприємцями. Значно вражаючим є факт, що менше 10% учасників припинили свою підприємницьку діяльність. Враховуючи, що згідно зі статистикою близько половини малих підприємств припиняють свою діяльність після першого року роботи, ці результати говорять про високу ефективність програми.
"Малозабезпечені громадяни є найбільш вразливою категорією населення. Через різні причини вони можуть багато років не працювати. Ми довели, що в кожній категорії населення є люди, які хочуть працювати, можуть узяти своє життя у свої руки, почати заробляти і забезпечувати себе та свої сім'ї, якщо їм надати допомогу", - пояснює Інна Шинкаренко, координаторка пілотної програми "Рука допомоги" у період з 2016 по 2019 роки.
Важливо зазначити, що серед безробітних, які живуть тільки на соціальні виплати, є ті, хто займається нелегальною діяльністю. Однак завдяки програмі "Рука допомоги" деякі з них бачать вигоду в легалізації свого бізнесу, отриманні безвідсоткового кредиту та розширенні своєї діяльності. Це має позитивний ефект не тільки для самих підприємців, а й для держави, адже ці люди раніше отримували соціальну допомогу, а тепер сплачуватимуть податки до бюджету.
Приклади успіху
Ольга Онуляк, мешканка Львівської області, була однією з перших, хто ухвалив рішення подати заявку та отримати фінансування для розвитку свого бізнесу в рамках пілотного проєкту. Разом із чоловіком вони відкрили піцерію в містечку Скіл, розташованому в Стрийському районі.
"У нашій сім'ї два підприємці - я і мій чоловік. Спочатку я отримала безвідсотковий кредит у розмірі 60 тисяч гривень, а потім мій чоловік отримав 64 тисячі гривень", - розповідає Ольга.
У них не було досвіду ведення бізнесу. Раніше вони працювали найманими працівниками в піцерії. На момент отримання кредиту Ольга перебувала в декретній відпустці, а її чоловік тимчасово не працював.
"Отриманих коштів було достатньо для придбання першого обладнання, яке дало нам змогу розпочати виробництво піци для виносу. Ми проживаємо в невеликому приватному будинку, де облаштували приміщення під кухню", - згадує Ольга, учасниця програми.
Історія Ольги та її успішне здійснення бізнес-плану стають прикладом того, як підтримка держави та фінансування в рамках програми "Рука допомоги" можуть допомогти малозабезпеченим підприємцям реалізувати свої ідеї та досягти успіху.
Вони відкрили піцерію в Сколі, у Стрийському районі, і протягом півтора року старанно працювали. У 2019 році вони вирішили інвестувати зароблені кошти і розширити свій бізнес до повноцінної піцерії.
"Точно порахувати, скільки ми вклали в піцерію, складно, але для відкриття нам знадобилася значно більша сума, ніж ми отримали від держави. Ми щодня заробляли ці кошти, працюючи без вихідних і відпочинку", - розповідає Ольга.
Окрім фінансової підтримки від держави, важливою була консультаційна допомога.
"У рамках програми працювала велика команда людей. Я усвідомлювала, що вони очікують результатів від мене і що я не можу підвести їх, не зробивши необхідних інвестицій в обладнання. Координатори надавали мені багато порад і підтримки", - підкреслює Ольга.
Вони майже повністю погасили отримані позики від держави за рахунок сплачених податків. "Залишилася невелика сума в розмірі близько 6 тисяч гривень, яку ми вже повернули", - зазначає власниця піцерії.
Наразі в закладі, крім подружжя, працюють п'ять найманих працівників. Пандемія скоротила їхню чисельність порівняно з передпандемійним періодом.
Крім малозабезпечених сімей, програмою фінансування також могли скористатися переселенці. Один із таких випадків - Василь Тараш, який переїхав з окупованої Донецької області в місто Кременчук на Полтавщині.
У минулому Василь працював ветеринарним лікарем. З отриманими 70 тис грн він придбав ультразвуковий діагностичний апарат для своєї ветеринарної клініки.
"Відкриття ветеринарної клініки було результатом не тільки допомоги держави. Підтримка від держави була надана, але процес запущений був раніше", - зазначає Василь.
Сума, отримана в рамках проєкту, становить лише близько 1% від загальних витрат на відкриття клініки.
Через сплату податків, він майже повністю погасив позику. Після трьох років роботи залишилося повернути близько 7 тис грн. У процесі отримання коштів Василь не зіткнувся з бюрократичними перепонами.
"Одним із недоліків програми є те, що сума допомоги є недостатньою. Вона може підтримати бізнес, але відкрити бізнес на цю суму складно", - упевнений Василь.
Ілля Дрозд із Харкова, отримавши кредит, взявся за розвиток свого бізнесу, що спеціалізується на індивідуальному пошитті взуття.
"Ми отримали близько 2,5 тисячі євро. З цими коштами ми придбали дві нові швейні машини. Раніше ми працювали на старому обладнанні, але нам потрібно було розширюватися", - зазначає підприємець.
Після отримання кредиту Ілля найняв двох співробітників для роботи на новому обладнанні. Нині в його бізнесі працює вісім осіб, які щомісяця створюють близько тисячі пар взуття.
Чи запрацює програма по всій Україні
Пілотний проєкт продемонстрував обнадійливі результати, але чи зможе аналогічна програма національного масштабу досягти такого ж успіху?
Запущена з 1 січня 2022 року програма відрізняється від пілотного проєкту, виключивши зі списку потенційних учасників внутрішньо переміщених осіб і скасувавши консультаційний механізм.
"Існує значний скептицизм щодо малозабезпечених навіть серед центрів зайнятості. Кажуть, що внутрішньо переміщені особи більш активні. У пілотному проєкті частка малозабезпечених становила 62%, а внутрішньо переміщених осіб - 38%. Якщо розглядати Львівську та Полтавську області, то там участь у програмі брали переважно малозабезпечені громадяни", - зазначає Шинкаренко.
Вона підкреслює, що механізм програми добре відпрацьований, проте можуть виникнути проблеми на стадії реалізації. Результат залежатиме від активного включення місцевої влади та центрів зайнятості в процес.
"Чому пілотний проєкт вдався? Ми навчали чиновників, які були задіяні в проєкті, роботі з малозабезпеченими та внутрішньо переміщеними особами, проводили консультації. Зараз цих елементів немає. Держава покладається на успішний досвід пілотного проєкту й очікує, що все буде функціонувати, хоча я вважаю, що не все буде гладко", - зазначає Шинкаренко.
Іншим потенційним ризиком є залучення чиновників до оцінки проєктів і вибору переможців.Зазвичай вони не мають достатнього досвіду в бізнесі, що ускладнює професійну оцінку бізнес-планів і надання консультацій.
Раніше комісії з розгляду проєктів формувалися на рівні областей, але тепер цю функцію виконують на рівні районів.У рамках пілотного проєкту учасників підтримували не тільки на етапі отримання позики, а й у подальшому.Однак держава виключила функцію консалтингу. Інна Шинкаренко підкреслює, що це було важливим компонентом успіху проєкту.
"Важливо надати допомогу людям у реєстрації бізнесу, придбанні обладнання та наданні основних знань про податкову систему. Наразі єдиним доступним джерелом консультацій є центри зайнятості", - каже координаторка пілотного проєкту.
Загальна сума кредиту обмежена 100 млн грн. Понад тисяча осіб зможуть отримати підтримку, проте кількість малозабезпечених громадян в Україні набагато більша.
Не встановлено квоти за областями, тому більшість учасників буде сконцентровано в регіонах з активними центрами зайнятості.
"Громади, зацікавлені в стимулюванні підприємництва, створенні нових робочих місць і залученні інвестицій, активно працюватимуть із населенням, надаватимуть консультації та отримуватимуть результати у вигляді нових бізнесів і додаткових податкових надходжень", - зазначає Шинкаренко.